Поведінковий аналіз - це наука про поведінку. Він несе свій початок з першої половини 20-го століття. У його основі лежить філософія біхевіоризму.
У цьому розділі ви знайдете короткий огляд деяких сфер, де практикується прикладний аналіз поведінки.
Джерело: The Behavior Analyst Certification Board, Inc.® (2022)
Матеріал подготували: Олена Раєвська, Анастасія Юн.
Переклад: Дар'я Кобенко
Поведінкова корекція аутизму та інших порушень розвитку
Підрозділи:
інтенсивне, всебічне втручання для маленьких дітей;
цілеспрямоване втручання
корекція тяжких поведінкових проблем
Огляд:
Прикладний аналіз поведінки (ABA/ПАП) найбільш відомий своїм успіхом при лікуванні людей із розладами аутистичного спектру (РАС) та іншими порушеннями розвитку (наприклад, синдромом Дауна, розумовою відсталістю).
АВА досить ефективний під час будь-якого етапу розвитку людини (тобто і в дитинстві, і в юності, і в дорослому віці). Для маленьких дітей з особливостями розвитку, такими як РАС, мета інтенсивного, всебічного втручання полягає в покращенні когнітивних, мовленнєвих, соціальних навичок, а також навичок самообслуговування.
Десятиліття досліджень показали, що інтенсивне АВА-втручання є найбільш успішним підходом для розвитку дітей з аутизмом, і це широко визнано рядом джерел, включаючи US Surgeon General, Американську академію педіатрії та Національний інститут психічного здоров'я.
Стосовно літніх людей, ABA включає навчання поведінки, необхідного для ефективного функціонування вдома, в школі і в суспільстві.
Також ABA може знизити серйозну проблемну поведінку, яка загрожує здоров'ю та безпеці, обмежує освітні, житлові та професійні можливості.
Головне:
Прикладний аналіз поведінки ефективний у будь-якому віці не тільки для людей з РАС, але й для людей з іншими порушеннями розвитку, наприклад, розумова відсталість інші порушення розвитку;
АВА-терапія має бути інтенсивною, що допоможе розвинути та покращити різні навички: когнітивні, мовленнєві, соціальні, побутові, а також АВА може знизити серйозну проблемну поведінку.
Підрозділи поведінкової геронтології:
нейрокогнітивні розлади та проблеми з пам'яттю
поведінкова медицина
здоров'я та фітнес
психічне здоров'я
Огляд:
Поведінкова геронтологія – це використання поведінкового аналізу у вирішенні вікових проблем.
Згідно з ВООЗ (2022) 1-му з 6-ти людей буде 60 років до 2030 р. Кількість людей, кому 60 років, збільшилася з 1 мільярда у 2020 до 1.4 мільярда і збільшиться до 2.1 мільярда до 2050 р.
До 2030 року понад 20% населення території США буде старше 65 років, а кожна третя літня людина страждатиме від ожиріння, депресії, діабету та/або нейрокогнітивного розладу, крім інших станів (BACB, 2022).
Часті складнощі, з якими зустрічається більш літнє населення, включають втрату слуху, катаракти, болі в шиї та спині, хронічне обструктивне захворювання легень, психічні розлади (депресія і т.д.), діабет, деменція, часті падіння та інші ускладнення пов'язані зі здоров'ям ( ВООЗ, 2022).
Поведінкові аналітики можуть працювати безпосередньо з людьми похилого віку та/або з персоналом по догляду за людьми похилого віку для реалізації стійкої немедикаментозної підтримки з метою покращення якості життя людей похилого віку, роботи обслуговуючого персоналу, зменшення проблемної поведінки, підтримки щоденних життєво-важливих навичок людей похилого віку, здійснення програм спрямованих на підтримку пам'яті та комунікації, а також збереження суворого дотримання лікування та продовження незалежності (BACB, 2022).
Висновок:
Поведінковий аналіз використовується для покращення якості життя людей похилого віку, зокрема, для зниження різних видів проблемної поведінки, підтримки щоденних життєво-важливих навичок, реалізації програм з тренування пам'яті, комунікативних програм, а також збереження суворого дотримання лікування та продовження незалежності.
Поведінкова педіатрія являє собою застосування поведінкового аналізу до поведінкових проблем, які виникають в педіатричних медичних установах.
Ця сфера застосування важлива, оскільки до половини всіх педіатричних медичних відвідувань містять поведінкові проблеми, які можна полегшити за допомогою АВА-терапії.
Близько 25% дітей, яких обслуговують у закладах первинної медико-санітарної допомоги, демонструють симптоми, що відповідають критеріям поведінкового або емоційного розладу. Приблизно 40% або більше можуть демонструвати субклінічну поведінку або емоції, що викликають занепокоєння у їхніх батьків.
Поведінкова педіатрія - це велика галузь, що охоплює чотири основні напрямки досліджень і практики: (1) оцінка і терапія часто виникаючих, малоінтенсивних (поширених) проблем із поведінкою дітей, що спостерігаються в установах первинної медико-санітарної допомоги; (2) вплив фізіологічних чинників на проблемну поведінку дитини; (3) вплив поведінкових чинників на медичні проблеми дитини; і (4) взаємодія між фізіологічними й поведінковими факторами під час оцінювання і терапії медичних і поведінкових проблем.
Існує 4 основні категорії запитів, з якими стикаються поведінкові аналітики: 1) проблеми з рутинною побутовою поведінкою (наприклад, опір перед сном); 2) поведінкові проблеми з медичними порушеннями здоров'я (наприклад, енкопрез); 3) медичні порушення зі значними поведінковими розладами (наприклад, діабет, харчові розлади); 4) недотримання медичних режимів.
Загальні поведінкові педіатричні втручання включають: 1) те, що підтримує інформування щодо здорового способу життя (наприклад, навчання, розвиток, сон); 2) те, що приписує лікування (наприклад, програма для всіх поведінкових проблем, що виникають у педіатричних установах).
Висновок:
прикладний аналіз поведінки допомагає долати поведінкові проблеми, присутні в педіатричних медичних закладах;
існує 4 основні напрямки, з якими працюють поведінкові аналітики в поведінковій педіатрії: рутина і побут, медичні порушення здоров'я, медичні порушення зі значними поведінковими розладами, недотримання медичних режимів;
заходи поведінкового втручання включають: метод, який підтримує просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, та метод, що приписує лікування.
(BACB, n.d.; Friman & Piazza, 2011)
Переклад: Ольга Дехтяр
Підрозділи:
індивідуальний тренінг
тренінг спортсменів
поведінковий коучинг
спортивна сила та кондиціювання
поведінкова спортивна психологічна консультація
Огляд:
Поведінкова спортивна психологія фокусується на використанні принципів, концепцій та методів прикладного аналізу поведінки для покращення продуктивності та задоволеності спортсменів, команд та тренерів.
Загальні цілі включають:
Навчання нових навичок, зниження систематичних помилок, зменшення проблемної поведінки, максимізацію конкурентної результативності, а також роботу з мотивацією, мисленням, емоціями, впевненістю та концентрацією, пов'язаними зі спортивними результатами;
Навчання технікам коучингу та заохочення дотримання раціону здорового харчування та режиму регулярних фізичних вправ.
Загальні втручання у цій галузі включають постановку цілей і самоконтроль, розмову із собою, візуалізацію образів, зворотний зв'язок, навчання поведінковим навичкам, формування толерантності до невизначеності, і навіть розробку зручних посібників і комп'ютерних інструментів спортсменам.
Поведінкова спортивна психологія часто включає оцінку втручань з використанням односуб'єктного дослідження і наділяє більшою відповідальністю кожного учасника програми.
Висновок:
методи та принципи прикладного аналізу поведінки використовує і поведінкова спортивна психологія;
метою є покращення продуктивності та задоволеності команд, спортсменів та тренерів;
здійснюється оцінка втручання кожного окремого учасника програми
Огляд:
Ушкодження головного мозку можуть призвести до довічних фізичних, когнітивних та поведінкових змін, які можуть уповільнити прогрес у досягненні цілей реабілітації, а також самостійного життя.
Складнощі з якими можуть зіткнутися люди з пошкодженням головного мозку:
використання та розуміння мови
навички спілкування
емоційне регулювання, гнучкість та вміння справлятися з труднощами (копінг стратегії)
академія та навчання
планування, організаційні навички та пам'ять
зміни особистості
увага
велика та дрібна моторика (Silber-Carr, 2023)
Поведінкові аналітики підвищують цінність міждисциплінарного підходу для пацієнтів з ушкодженнями головного мозку, розвиваючи як набуття навичок, так і здійснюючи корекцію поведінки протягом усього періоду надання допомоги (тобто, у період загострення, на етапі зниження гострої фази, а також протягом тривалого періоду).
Загальні цілі освоєння нових навичок включають покращення соціальних взаємодій та можливість повернутися до роботи.
У свою чергу, загальні цілі поведінкових програм включають роботу над зменшенням агресії та не соціально-прийнятних вокалізацій.
Симптоми, що виникають після пошкоджень головного мозку, дуже своєрідні, що змушує поведінкових аналітиків використовувати односуб'єктні дизайни, особливо корисні для оцінки результатів реабілітації (наприклад, моніторинг поведінки після зміни ліків). Враховуючи зростання витрат на охорону здоров'я та зниження доступності реабілітаційних послуг, увага поведінкових аналітиків до вимірювання, звітності, а також лікування, що має доказову базу, робить їх невід'ємною частиною успіху пацієнта.
Терапія повинна включати послуги з реабілітації та спеціального навчання, які надаються багатопрофільною командою професіоналів. До команди можуть входити ліцензовані психологи, фізіотерапевти та ерготерапевти, логопеди, поведінкові аналітики та вчителі, спеціально навчені наданню терапії черепно-мозкових травм.(Silber-Carr, 2023).
Висновок:
прикладний аналіз поведінки допомагає людям, які мають ушкодження головного мозку, розвивати набуття нових навичок, коригувати проблемну поведінку протягом усього періоду реабілітації та надання допомоги;
поведінкова терапія включає такі цілі, як зниження агресії, самостимуляції (вокалізацій), що дозволить покращити соціальні взаємодії та дасть можливість повернутися до роботи;
оцінка втручання відбувається щодо кожного окремого учасника програми.
терапія найкраще йде у роботі з командою багатопрофільних фахівців.
Огляд:
Жорстоке поводження з дітьми - це вчинення дій, що завдають шкоди дітям, таких як нехтування, фізичне, сексуальне або емоційне насильство, а також нездатність забезпечити необхідну медичну допомогу та безпечне середовище. Наведені випадки називаються негативним дитячим досвідом (ACEs). Негативний дитячий досвід - це травматичні події, які відбуваються в дитинстві та значно впливають на фізичне, емоційне та психічне здоров'я людини впродовж усього її життя (підвищений ризик до розвитку психічних захворювань, різноманітних хронічних та інфекційних захворювань тощо).
Жорстоке поводження з дітьми - проблема громадського здоров'я досить значних масштабів.
У всьому світі кожна друга дитина віком від 2 до 17 років зазнає тієї чи іншої форми насильства.
Щороку в США приблизно 650 000 дітей стають жертвами жорстокого поводження, приблизно 80% з яких відчувають зверхність.
Програми із запобігання та втручань спрямовані на поліпшення дитячо-батьківських стосунків і підтримку батьків. Поведінкові втручання допомагають запобігти жорстокому поводженню з дітьми, зосередившись на поліпшенні взаємин між батьками та дітьми, безпеці вдома, і турботі про здоров'я дітей, а також проведенні запланованого навчання та покращення освітніх нормативів.
Крім того, у більшості штатів і країн діють засновані на фактичних даних програми відвідування вдома, в основі яких лежить поведінковий підхід, який сфокусований на навчанні батьків навичкам, необхідним для попередження жорстокого поводження з дітьми.
Висновок:
Прикладний аналіз поведінки допомагає запобігти жорстокому поводженню з дітьми;
поведінкова терапія спрямована на поліпшення взаємодії між батьками і дітьми, безпеки вдома, турботу про здоров'я дітей.
Втручання передбачає поширення норм і правил поводження з дітьми. Для цього поведінкові фахівці приходять додому до родин, навчають батьків навичкам, необхідним для попередження жорстокого поводження з дітьми.
(BACB, n.d.; CDC, n.d.; Guastaferro & Lutzker, 2022; WHO, 2020)
Переклад: Ольга Дехтяр
